• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Я МАЮ ПРАВО!

/Files/images/фото.jpeg

Діють правила управління багатоквартирним будинком

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

Визначено порядок надання послуг з управління багатоквартирним будинком на підставі договору.

Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типовий договір затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 № 712, яка набула чинності 13 вересня (крім окремих положень - зокрема, сплати пені в разі несвоєчасної оплати послуг і виконання управителем функцій особи, уповноваженої на укладення колективного договору про надання комунальних послуг, які вступають в силу з 1 травня 2019 року).

Керуючий, протягом 20 днів з моменту вступу в силу договору, повинен оглянути технічний стан багатоквартирного будинку та його прибудинкової території і скласти відповідний акт. Також керуючому передається наявна технічна документація на будинок за переліком, визначеним Мінрегіоном, і на прибудинкову земельну ділянку, що також підтверджується актом прийому-передачі.

Якщо виготовлення (відновлення) відсутньої документації покладається на керівника, то такі витрати відшкодовуються співвласниками.

Послуга з управління включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем за індивідуальними договорами), утримання ліфтів і т.п.;

- покупка електроенергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Послуги надаються відповідно до кошторису витрат та з урахуванням обов'язкового переліку робіт і послуг.

Для забезпечення належного утримання спільного майна керуючий складає план, що включає:

- план-графік технічного огляду будинку;

- графік прибирання прибудинкової території;

- графіки проведення дезінсекції та дератизації;

- графік прибирання місць загального користування;

- план-графік поточного ремонту;

- план-графік оглядів димових і вентиляційних каналів;

- інші заходи (в разі потреби і залежно від наявного обладнання будинку).

Керуючий повинен повідомляти співвласників про виконання робіт на дошках (стендах) оголошень в під'їздах, на інтернет-сторінці керуючого або персонального повідомлення.

У разі аварії, зокрема пошкодження несучих або огороджувальних конструкцій будівлі, пошкодження, виходу з ладу внутрішньобудинкових систем, керуючий проводить аварійно-відновлювальні роботи. Якщо інше не визначено законодавством, граничний термін проведення аварійно-відновлювальних робіт становить не більше 7 діб з моменту встановлення факту аварії, якщо витрати на проведення відповідного обсягу аварійно-відновлювальних робіт передбачені кошторисом.

Якщо вартість ремонту перевищує кошторисний розмір витрат, керуючий в порядку та у спосіб, визначені в договорі управління:

- повідомляє співвласникам про необхідність ремонту і вносить пропозиції щодо фінансування відповідних витрат;

- зупиняє надання послуги з управління в частині експлуатації таких частин загального майна будинку до моменту прийняття співвласниками рішення про проведення робіт та визначення джерел фінансування.

У разі виявлення управителем неполадок, що виникли з вини співвласника, керуючий може зажадати проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок за його рахунок не пізніше ніж протягом місяця з дня їх виявлення (крім аварій, які загрожують безпеці проживання в будинку, усуваються негайно) або відшкодування вартості таких робіт.

Рахунки для прийому платежів (внесків на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення загального майна будинку, орендної плати, плати за сервітут) є власністю співвласників багатоквартирного будинку та використовуються виключно за цільовим призначенням.

Кошти, що надходять від використання спільного майна багатоквартирного будинку та встановлення сервітутів (орендна плата, плата за сервітут), направляються на капітальний ремонт (заміну) спільного майна багатоквартирного будинку, якщо інше не встановлено договором управління або рішенням співвласників.

Керівник повинен забезпечити співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до інформації про рух коштів на банківському рахунку.

Плата за послугу з управління вноситься щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління.

Ціна послуги з управління визначається за домовленістю сторін, а в разі визначення керуючого на конкурсній основі - на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

Встановлюється ціна в розрахунку на один квадратний метр загальної площі і включає:

- витрати на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису;

- винагорода управителю, яке визначається за згодою сторін.

Керуючий звітує щорічно перед співвласниками про виконання кошторису і подає на узгодження новий кошторис в порядку, визначеному договором управління.

У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління співвласник має право викликати керуючого для перевірки її якості, за результатами якої складається акт-претензія.

Керуючий протягом п'яти робочих днів вирішує питання про задоволення вимог, викладених в акті-претензії, зокрема шляхом здійснення перерахунку вартості послуги з управління, або видає (надсилає) співвласнику обґрунтовану письмову відмову.

За перевищення нормативних термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт керуючий платить співвласникам штраф в розмірі, встановленому договором управління.

Чоловік мені не платив більше 2 років і заборгував майже 100 тисяч гривень. Чи правда, що тепер він матиме заплатити набагато більше? Дякую за відповідь.

Тамара Сокурова

Коли починають діяти нові норми?

Завдяки активній позиції Уряду, Міністерства юстиції, народних депутатів та громадськості нам вдалося домогтися швидкого розгляду та ухвалення другого пакету новацій #ЧужихДітейНеБуває Верховною Радою.

3 липня пакет змін було прийнято в цілому. За кілька тижнів після цього документи були підписані главою держави. Відповідно, їхні норми у повному обсязі почнуть діяти з 29 серпня.

Чому було прийнято норми про введення штрафних фінансових санкцій щодо неплатників?

Ціни зростають. Тому було дуже несправедливо, що людині, яка мала кількарічний борг, достатньо було його просто сплатити і зняти з себе усі обмеження щодо виїзду за кордон, керування автомобілем чи полювання. Адже за несплачені рік чи два тому кошти дитині можна було купити набагато більше книжок, ігор, одягу, ніж на момент сплати. Саме тому ми запровадили прогресивну шкалу збільшення суми виплати, залежно від строку заборгованості.

Як змінюватиметься сума боргу?

Розробленими Міністерством юстиції документами передбачається, що державний або приватний виконавець виноситиме постанову про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Якщо такий борг перевищує суму платежів за 12 місяців, то неплатникові доведеться викласти з власної кишені додаткові 20% від суми боргу.

Такий простий приклад. Якщо горе батько чи мати мала сплачувати на утримання дитини 2000 гривень в місяць, однак кошти не виплачувалися впродовж року, то виконавець накладає штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, тобто 4800 грн. Відповідно боржнику доведеться сплатити 28 тисяч 800 гривень.

Якщо ж розмір боргу перевищить суму платежів за 2 роки, то розмір штрафу вже становитиме 30%.

А ті горе-батьки, які матимуть заборгованість 3 чи більше роки, повинні будуть додатково сплатити на користь дитини 50% від нарахованого боргу.

Якщо ми повернемося до попереднього прикладу, то боржникові, який не платив 3 роки по 2000 грн в місяць, доведеться заплатити штраф – 36 тисяч.

Різниця більш ніж переконлива, щоб позбавити неплатників бажання ігнорувати економічні права власної дитини. І чим більша сума боргу – тим більшою і вагомішою буде переплата.

З якого моменту починає відраховуватися строк заборгованості?

При цьому слід наголосити, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення штрафів обчислюватиметься з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Працівники органів державної виконавчої служби та приватні виконавці вноситимуть до Постанови про накладення штрафу інформацію про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Такий документ має бути надісланий боржнику та тому з батьків, хто проживає з дитиною, наступного робочого дня після його винесення.

Штрафи стягуватимуться виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та інших витрат виконавчого провадження, і перераховуватимуться стягувачу.

Якщо боржники не виконають норм постанови добровільно та не сплатять борг разом зі штрафом, виконавці отримають право стягнути відповідну заборгованість у примусовому порядку. При цьому вживатимуся всі наявні у виконавців інструменти, зокрема, й арешт майна, коштів та інших активів.

Чи готові виконавці до запровадження цих норм?

Мін’юст не сидів, склавши руки, доки закони готувалися до другого читання та чекали на підпис Президента. Ми підготували чіткі інструкції для виконавців щодо застосування новацій.

Окрім цього, виконавчі служби на місцях зібрали інформацію про боржників, строки заборгованості і з 29 серпня 2018 року будуть готові запроваджувати в дію нові норми.

Тому моя особиста порада до всіх, хто має заборгованість перед власними дітьми, не зволікати і якомога швидше її погасити. Лише так ви зможете уникнути нових санкцій.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями?

Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua

Захищаймо права разом!

03.07.2018 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності з 28.08.2018.

За новою редакцією частини п’ятої статті 157 Сімейного кодексу України (далі – СК) змінено правила виїзду дитини за кордон.

Згідно зі змінами, зокрема, той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, змагання та інших визначених заходів.

Водночас положення цієї статті передбачають можливість виїзду дитини за кордон на строк до одного місяця та більше у разі:

1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;

2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини (за відповідним переліком захворювань), що підтверджується відповідними документами за встановленою формою.

Крім того, передбачається надання права тому з батьків, хто не проживає з дитиною, і не має заборгованості за аліментами, звернутися до суду і за спрощеною процедурою отримати дозвіл на виїзд з дитиною за кордон без згоди іншого з батьків, якщо він її не надав протягом 10 днів.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем протягом трьох робочих днів та дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Форма довідки встановлена додатком 16 до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Мін’юсті 30.09.2016 за № 1302/29432.

Окремо слід зазначити, що змінами до статті 182 СК передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом може бути присуджений мінімальний рекомендований розмір аліментів у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, який на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Необхідно звернути увагу на те, що відповідно до змін до частини першої статті 194 Сімейного кодексу України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання (попередня редакція передбачала три роки).

Якщо за виконавчим документом, пред’явленим до виконання, утримання аліментів не проводилося у зв’язку з розшуком боржника, стягнення аліментів має здійснюватись за весь період незалежно від установленого десятирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

За домашнє насильство можуть примусово виселити з житла

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

Для реалізації положень Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що набрав чинності на початку січня цього року, Міністерство внутрішніх справ України розробило відповідні нормативні акти.

Зокрема, 1 серпня цього року Міністерством внутрішніх справ видано наказ № 654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного розпорядження щодо кривдника», який зареєстрований в Мін'юсті та діє з 11 вересня.

Згідно з цим Порядком, у разі виявлення факту домашнього насилля, працівники поліції будуть виносити кривдникові терміновий заборонний припис. Він виноситься, якщо існує безпосередня загроза життю або здоров'ю потерпілої особи.

Припис виноситься на строк до 10 діб. Документ передбачає прийняття стосовно до кривдника таких заходів, як зобов'язання покинути місце проживання або перебування особи, яка постраждала; заборона на вхід і перебування в місці проживання або перебування постраждалої особи; а також заборона будь-яким способом контактувати з потерпілим від домашнього насильства.

Дія розпорядження припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні.

Кривдник, щодо якого винесено припис, згідно з яким він повинен покинути місце проживання (перебування) з потерпілою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ поліції за місцем вчинення домашнього насильства.

Працівники уповноваженого підрозділу поліції можуть у встановленому порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо припис передбачає зобов'язання покинути місце проживання (перебування) особи, яка постраждала, а кривдник відмовляється добровільно його покинути.

/Files/images/!_VAN0640.JPG

Пане міністре, живу у неприватизованій квартирі – все не було часу цим зайнятися. Підкажіть, будь ласка, як мені приватизувати житло.

Тетяна Литвин

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

1. квартири-музеї;

2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;

3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

1. оформлена заява на приватизацію;

2. копія документа, що посвідчує особу;

3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;

4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);

6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);

7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Громадянам, які:

- проживають у гуртожитках менше ніж 5 років, без правових підстав;

- проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

- мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

- потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

- проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для того щоб отримати правову консультація Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області за адресою – м. Миколаїв, вул. 8 Березня 107, або за тел. (0512) 47-41-28.

Кiлькiсть переглядiв: 63

Коментарi